Кабінет МАТЕМАТИКИ

Уроки

• За цим посиланням ви потрапите у "Віртуальний кабінет математики", де можна знайти розробки уроків на всі класи з математики, алгебри та геометрії (різних авторів до різних підручників!).  Також тут є періодика, конкурси, нормативні документи. 👉 дивитись

• 12 ідей цікавого уроку
• Усі уроки математики на сайті "Шкільне життя"
• Уроки математики на сайті "На урок"
• Математика - конспекти уроків

Основною організаційною формою навчання в сучасній школі є урок.

Урок - форма організації навчання, за якої заняття проводить учитель з групою учнів постійного складу, одного віку й рівня підготовки впродовж певного часу й відповідно до розкладу.

Урок має такі особливості:

• - є завершеною та обмеженою в часі частиною навчального процесу, під час якого розв'язуються певні навчально-виховні завдання;
• - кожен урок включається в розклад і регламентується в часі та за обсягом навчального матеріалу;
• - на відміну від інших форм організації навчання є постійною формою, що забезпечує систематичне засвоєння учнями знань, умінь і навичок;
• - відвідування уроків обов'язкове для всіх учнів, тому вони вивчають систему знань, поділених поурочно, в певній логіці;
• - є гнучкою формою організації навчання, яка дає змогу використовувати різні методи, організовувати фронтальну, групову та індивідуальну навчальну діяльність учнів;
• - спільна діяльність учителя й учнів, а також спілкування великої сталої групи учнів (класу) створює можливості для згуртування колективу дітей;
• - сприяє формуванню пізнавальних якостей особистості (активності, самостійності, інтересу до знань), а також розумовому розвитку учнів.

У дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків залежно від узятих за основу ознак. За способами проведення виокремлюють уроки-лекції, уроки-бесіди, уроки-диспути, уроки самостійної роботи учнів та ін. За етапами навчальної діяльності - вступні уроки, уроки первинного ознайомлення з матеріалом, уроки формування понять, виведення законів і правил, уроки застосування знань на практиці, уроки повторення й узагальнення матеріалу, контрольні уроки, комбіновані уроки.

Найвдалішою в сучасній теорії та практиці навчання є класифікація, в основу якої покладено дидактичну мету і місце уроку в загальній системі уроків (Б. Єсипов, М. Махмутов, В. Онищук). Перебуваючи на однакових позиціях, ці автори пропонують різну кількість типів уроків. За класифікацією В. Онищука, розрізняють такі типи:

• - урок засвоєння нових знань;
• - урок формування вмінь і навичок;
• - урок застосування знань, умінь і навичок;
• - урок узагальнення і систематизації знань;
• - урок перевірки, оцінювання та корекції знань, умінь і навичок;
• - комбінований урок.

Кожен тип уроку має свою структуру (елементи, етапи), послідовність (в якій послідовності ці елементи входять у заняття), зв'язок (як вони пов'язані між собою).

В. Онищук запровадив поняття "мікро- і макроструктури уроку". Макроелементи визначаються завданнями уроку певного типу. Такими, на його думку, є етапи засвоєння знань: сприймання, осмислення, узагальнення, систематизація. Оскільки логіка засвоєння знань та сама, то макроструктура уроків цього типу однакова. До мікроелементів структури уроку належать засоби і способи розв'язання дидактичних завдань на кожному його етапі.

Час і місце, відведені на кожен структурний елемент уроку, визначаються побудовою уроку. Структура уроку повинна забезпечувати успішне розв'язання його навчально-виховних завдань, активізацію пізнавальної діяльності учнів, відповідати характерові навчального матеріалу, дидактичним і методичним засобам, які використовує вчитель. Отже, визначаючи структуру уроку, вчитель повинен враховувати тему і зміст, найдоцільніші методичні засоби і прийоми, конкретні умови, в яких відбуватиметься урок, рівень підготовленості учнів тощо.

Майже в усіх типах уроків наявні такі структурні елементи: вступна частина, перевірка домашнього завдання, вивчення нового матеріалу, закріплення нового матеріалу, повідомлення домашнього завдання, закінчення уроку.

• 1. Вступна частина. Цей елемент уроку повинен забезпечити сприятливу зовнішню обстановку, психологічний настрій учнів для нормальної роботи. Попередня організація класу передбачає взаємне вітання вчителя і учнів, перевірку відвідування, зовнішнього стану приміщення, робочих місць, робочої пози та зовнішнього вигляду учнів, організацію уваги.
• 2. Перевірка домашнього завдання. Ця частина уроку складається з перевірки письмового завдання, яку здійснюють різними методами залежно від поставленої мети, й усної перевірки знань, яку проводять за допомогою розглянутих раніше методів.
• 3. Вивчення нового матеріалу. Тут передбачається або повідомлення вчителя за допомогою словесних методів навчання, або самостійна робота учнів з підручниками, навчальними посібниками та ін. Під час пояснення нового матеріалу вчитель мусить подбати, щоб усі учні бачили й чули його (можна сидіти, якщо втомився), він не повинен ходити по класу, говорити слід голосно, чітко, розмірено. Мова його має бути зрозумілою для відповідного віку. Пояснення має спиратися на попередній досвід учнів, виокремлення істотного в матеріалі, без захоплення другорядним. Водночас слід стежити за послідовністю викладу, використовувати ілюстративний матеріал.

Вивчення нового матеріалу дає змогу учням набувати різноманітних умінь і навичок. Структура їх формування має свої особливості. Головними її компонентами є розбір і засвоєння правила, покладеного в основу дії навички, подолання труднощів у її застосуванні, удосконалення дії навички, закріплення досягнутого рівня дії навички та використання її на практиці, досягнення майстерності в її використанні.

Найважливішим засобом формування вмінь і навичок є вправи. Вони мають бути цілеспрямованими, систематичними, тривалими, різноманітними і постійними.

• 4. Закріплення нового матеріалу. Цей елемент має на меті встановлення міцного зв'язку між щойно набутими знаннями і засвоєними раніше, перевірку правильності утворення наукових понять, вироблення вміння застосовувати знання на практиці. Досягають цього завдяки різноманітним вправам та самостійній практичній роботі учнів.
• 5. Повідомлення домашнього завдання. Вчитель повинен продумувати його зміст, щоб воно було конкретним, посильним для учнів. Домашнє завдання не можна давати наспіх, коли пролунав дзвоник з уроку. На повідомлення і пояснення домашніх завдань відводять спеціальний час.
• 6. Закінчення уроку. Цей структурний елемент оголошується і відбувається за вказівкою вчителя.

Математичні задачі екологічного змісту

  В 2021 році Український День навколишнього середовища (День довкілля) припадає на 17 квітня.

    У цьому дописі можна знайти підбір збірок задач з математики екологічного змісту. 

    Буде корисним для організації інтегрованих уроків чи позакласних заходів, або ж для включення компетентнісних задач в структуру уроків математики.

    День довкілля відзначається в Україні щорічно у третю суботу квітня з 1998 року згідно з Указом Президента України.

    Цього дня громадські організації проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища, очищення водних джерел, озеленення, збереження заповідних об’єктів, поширення екологічних знань.

   Спочатку свято було задумано для того, щоб відзначити Стокгольмську конференцію з довкілля, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху.

Цього дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) – Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором та ідеологом Дня довкілля.

ЗА ПОСИЛАННЯМИ ВИ ЗНАЙДЕТЕ ЗБІРКИ МАТЕМАТИЧНИХ ЗАДАЧ ЕКОЛОГІЧНОГО ЗМІСТУ

1)  Про матеріал     дивитись

      У даному посібнику показано, як за допомогою текстових задач і додаткових запитань можна формувати одну з ключових компетентностей «Екологічна грамотність і здоровий спосіб життя» та реалізувати змістову лінію «Екологічна безпека та сталий розвиток». 

    Посібник допоможе вчителеві: 

• реалізувати принципи діяльнісного й компетентнісного підходів у навчанні;
•  розкрити прикладну спрямованість курсу математики; продемонструвати можливості математики як універсальної мови природничих наук та органічної складової загальної людської культури;
•  формувати в учнів здатність застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях, розвивати критичне мислення учнів, вміння аналізувати інформацію.

      Пропоновані задачі, які містять екологічні дані, відомості про тваринний та рослинний світ регіону, в якому проживають школярі, можуть бути використані як на уроках, так і в позакласній роботі. 

      Автор-упорядник: Савчук В.С. - Костопіль

2) Про матеріал    дивитись

     Проблема охорони навколишнього середовища – одна з найактуальніших проблем світу, нашої держави. Формування екологічної компетентності учнів на уроках математики сприяє їх всебічному розвитку, самовдосконаленню, розвиває здатність застосувати опановане в професійній діяльності, використовувати набуті знання в повсякденному житті.

     матеріали взято з сайту "На урок", автор Дробний Віктор Миколайович, вчитель математики та інформатики

3) Про матеріал    дивитись

    Збірник задач екологічного змісту, викликають в учнів інтерес та пізнавальну активність, сприяють формуванню екологічного світобачення та природоцентризму. Використання екологічного матеріалу в процесі вивчення математики уможливлює формування у підростаючого покоління знань про оточуюче середовище та навичок бережного ставлення до всього живого.

      Екологічне виховання тісно пов'язане з формуванням ціннісних орієнтацій підростаючого покоління, а тому має стати невід'ємним компонентом шкільної математичної освіти.

 матеріали взято з сайту "На урок", автор Ніщук Ніна Іванівна, вчитель математики с. Пліщин, Шепетівського району Хмельницької обл.

4) Про матеріал    дивитись

  

Збірка задач на екологічну тематику  ("Відсоткові розрахунки", 6 клас) 

 

Автор вчитель математики Кинашівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Борзнянської районної ради Чернігівської області Кот Л.І.

5) Про матеріал  дивитись

    Стаття з теми "Використання екозадач на уроках математики як засобу для формування екологічної культури учнів"/, яка містить підбір завдань екологічного змісту. 

  Підготувала вчитель математики Сідєльнікова Олена Павлівна

6) Про матеріал   дивитись

     Задачі екологічного змісту для учнів 5-11 класів З метою формування екологічних знань на уроках математики слід добирати систему задач, яка розкриває питання: споживання води в Україні, значення рослин у житті людини, скорочення лісових ресурсів та його наслідки, значення тварин у природі та в житті людини тощо.

матеріали взято з сайту "Всеосвіта", автор вчитель математики та інформатики Криворізької загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 108 Хівріч Ірина Василівна